Вивчаємо исторію

ВІДКРИТИЙ УРОК В 10-А КЛАСІ

ТЕМА: Процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі. Громадянська війна 1936-1939 рр. в Іспанії. Формування блоку агресивних держав «осі» Рим-Берлін-Токіо. Витоки, прояви та наслідки політики умиротворення.

МЕТА:

·        Пояснити як утворилися перші вогнища ІІ Світової війни;

·        З’ясувати причини громадянської війни в Іспанії, описати їх хід, підсумки та встановлення влади Франко;

·        Проаналізувати роль Ліги Націй в умовах наближення небезпеки нової війни;

·        Визначити особливості формування «осі» Берлін – Рим – Токіо;

·        Охарактеризувати витоки, прояви й наслідки політики «умиротворення» агресорів»;

·        Пояснити значення термінів і понять: «вісь» Берлін – Рим – Токіо, «Антикомінтернівський пакт», «політика умиротворення», «аншлюс», «Мюнхенська угода», «Судетська проблема»;

·        Виховувати учнів в дусі усвідомлення необхідності  взаєморозуміння між народами, гуманізму, активної позиції в житті та антивоєнного переконання.

ТИП УРОКУ: комбінований.

ОБЛАДНАННЯ:  мультимедійний комплекс, політична карта світу, підручник, роздатковий матеріал (додаткова інформація, схема)

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ: «вісь» Берлін – Рим – Токіо, «Антикомінтернівський пакт», «політика умиротворення», «аншлюс», «Мюнхенська угода», «Судетська проблема».

ОСНОВНІ ДАТИ:             -     1931 р. – окупація Японією Маньчжурії;

-         1935-1936 рр. – агресія Італії проти Ефіопії;

-         1936 р. – підписання Німеччиною та Японією Антикомінтернівського пакту;

-         1936-1939 рр.  – громадянська війна в Іспанії;

-         1937 р. – створення «осі» Берлін – Рим – Токіо;

-         1938 р. – Аншлюс Австрії;

-         1938 р. – укладання Мюнхенської угоди;

-         1939 р. – окупація Чехословаччини Німеччиною.

ПЛАН УРОКУ:

1. Процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі.

2. Громадянська війна в Іспанії 1936-1939 рр.

3. Формування блоку агресивних держав осі «Берлін – Рим – Токіо.

4. Витоки, прояви та наслідки політики умиротворення.

ЕПІГРАФ:

«Навіть звитяжна війна - це зло, яке має бути припинене мудрістю народів»

                                                                                         О. Бісмарк

«Самий несправедливий мир  я віддав перевазі б над найсправедливішою війною»

                                                                                           Цицерон

«Хоча війна ставить, можливо, за мету спокій, але вона безперечне зло»    
                                                                                            Лао Цзи

ХІД УРОКУ:

І. Організація навчальної діяльності: привітання, оформлення, своєчасність, перевірка готовності, концентрація уваги.

ІІ. Актуалізація опорних знань:

1. Перевірка домашнього завдання:

а) Письмові індивідуальні диференційні завдання (на середній, достатній, високий рівні навченості);

б) Проведення екскурсії «Світ в 30 рр. ХХ ст..» з виступами учнів «Історичні особистості, які впливали на розвиток подій»:

Ф.Рузвельт – США

Н.Чемберлен – Великобританія;

Е.Деладьє – Франція;

А.Гітлер – Німеччина;

Б.Мусоліні – Італія;

Хірохіто - Японія

Й.Сталін - СРСР

2. Фронтальна бесіда за запитаннями:

а) Якими були головні відмінності між ситуаціями на передодні І та ІІ Світових війн?

б) Чому, не зважаючи на важкі, жахливі наслідки І Світової війни, світ знову стоїть на порозі нової війни?

3. Підведення підсумку етапу.

а) Учень оцінює відповіді (згідно критеріїв оцінювання та плану рецензіювання).

б) Бесіда за епіграфом: «До 1933, навіть до 1935 року Німеччину ще можна було врятувати від того жаху, в який вона нас увергнула» У.Черчиль

ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

1) повідомлення теми, плану уроку, проблемної ситуації;

2) мотивація – розгляд епіграфів;

3) постановка мети та завдань вчителем та учнями

ПРОБЛЕМНА СИТУАЦІЯ:

Засідання Асамблеї Ліги Націй. Учні – представники країн на засіданні.

Порядок засідання: надання оцінки діяльності Ліги націй. Чи могла Ліга Націй відігравати інше значення за умови часу її створення?

Надайте оцінку діяльності Ліги Націй. Чи могла Ліга Націй відігравати інші завдання за умови часу її створення.

4.1. Виходячи з епіграфу (на останньому слайді екскурсії) «До 1933, навіть до 1935 року Німеччину ще можна було врятувати від того жаху, в який вона нас увергнула» (розглядаючи запропонований епіграф вийти на назву першого пункту нового матеріалу)

а) Процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці, Європі (повідомлення матеріалу вчителем, використовуючи опорну схему, додається)

 б) Питання на закріплення: «Дайте визначення таким поняттям як: «Аншлюс», «Судетьська проблема», «Мюнхеньска угода»? Чому утворення перших вогнищ на Далекому Сході, Європі, Африці розпочали саме Японія, Німеччина, Італія.

4.2. Розглядаючи схему  процесу утворення перших вогнищ війни, дайте відповідь: що залишилось не розглянутим?

а) Для вивчення пропонується розгляд другого питання «Громадянська війна 1936-1939 рр. в Іспанії» (у формі презентації, випереджальне завдання). Учні слухають та заповнюють наступну таблицю:

Передумови	Причини	Хід	Підсумки
1. Розширення територій впливу фашистських диктатур 2. Неспроможність рішень Ліги Націй впливати на агресію. 3. Неспроможність демократичних сил Іспанії щодо розв’язання проблем, які призвели до хаосу, занепаду, збільшення злочинності, звуження соціальної бази підтримки	1. Зовнішньо-політичний вплив. 2. Економічна світова криза 3. Нездатність Народного фронту урегулювати внутрішнє становище. 4. Не вирішення національного питання.	1. 1937 р. – битва під Гвадалахарою. 2. 1936-1939 рр. – оборона Мадриду. 3. 1937 – захоплення Теруеля. 4. 1938 – перелам на користь націоналістів; 5. 03.1939 – похід на Мадрид 6. 01.04. Франко оголосив закінчення війни.	1. Загибель 1 млн.; 2. Еміграція 500 тис. 3. Економічний занепад, матеріальні збитки. 4. Ліквідація автономії Каталонії та басків. 5. Остаточне встановлення фашистської диктатури Франко та перехід до терору.

б) Закріплення, самоперевірка. Корекція набутих знань.

4.3.

а) Для вивчення третього питання плану: Формування блоку агресивних держав осі Берлін – Рим – Токіо та четвертого питання пункту плану «Витоки, прояви та наслідки політики умиротворення» відбуватиметься у формі самостійно роботи учнів з текстом (2 хвилини).

Клас поділяється на 2 варіанти:

І варіант – роздатковий матеріал (сторінка 270, пункт «Вісь» Берлін – Рим – Токіо);

ІІ варіант – роздатковий матеріал (сторінки 270-271, політика «умиротворення»)

б) Первинне закріплення:

«Що таке «вісь» Берлін – Рим – Токіо та як він утворився?

«Що таке антикомінтернівський пакт і коли вона утворилася?

«Чому стало можливим формування блоку агресивних держав та переходу до відкритої агресії»?

IV. Закріплення:

Розгляд проблемної ситуації. Клас поділяється на рядами.

І ряд – підбирає факти на утвердження позитивної необхідної діяльності Ліги Націй.

ІІІ ряд – підбирає факти на утвердження безпорадності та неспроможності Ліги Націй.

ІІ ряд – узагальнення позицій І та ІІІ рядів та надання оцінки роботі Ліги Націй.

Захист своїх позицій починаємо  зі слів «Я вважаю, що…, підтверджуючи….»

V.Висновок уроку через повернення до епіграфів, актуальність в сучасні дні на Україні та вихід на формування активної позиції щодо участі в шкільній газеті «Діалог», девіз «Одна долоня не плескає».

VІ. Оцінювання (використання критеріїв).

Вчитель: «Як ви вважаєте, хто був найкращим і чому?»

VІI. Домашнє завдання: повторити конспект уроку, підготувати статтю в газету: “Я голосую за мир», опрацювання карти.